Соціологічні опитування у розбудові демократії в Україні

Механізм прийняття рішень у демократичному суспільстві ґрунтується на громадській думці з кожного конкретного питання, бо це думка виборців, які наділяють реальною владою тих чи інших політичних діячів. Авторитарний режим орієнтується на думку виборця дуже формально, керуючись інтересами і позицією істеблішменту, тому не приділяє громадській думці значної уваги і не сприяє розвитку соціології як науки. Демократичне суспільство звикло до різного роду соціологічних опитувань, які мають за мету дізнатися думку людей з того чи іншого приводу, а тому позитивно ставиться до соціології, яка весь час активно розвивається як наука. Авторитарне суспільство негативно налаштоване до соціологічних опитувань, оскільки привчено до того, що громадська думка не вирішальна для влади при прийнятті рішень і влада приховує свою справжню політичну позицію.

Розбудова демократії у значно більшій мірі залежить від суспільної активності ніж від діяльності решти суб’єктів політичного життя. Простіше кажучи, рішуче висловлення народної незгоди з рішеннями влади  значно більше пришвидшує вироблення звички влади дослухатися до громадської думки. При цьому варто зауважити, що навіть публікація в Інтернет й інших ЗМІ результатів опитування громадської  думки впливає на ступінь її врахування владою. Здебільшого завдяки зростанню рівня прагнення громадян України бути почутими і сприйнятими можновладцями в якості справжнього джерела влади. Почати варто з організації і проведення незалежних опитувань громадської думки, що привчило би співвітчизників її висловлювати і гуртуватися заради реалізації свого бачення шляху розвитку суспільного життя нашої батьківщини.

У такий спосіб налагоджуються необхідні для державотворення соціальні зв’язки на рівні населеного пункту, району, області і всієї України, консолідуючи суспільство на базі захисту національних інтересів і втілення у життя національних проектів. Ось так означиться і сформується нова національна еліта здатна вести суспільство до досягнення його мети, тобто добробуту у власній державі. При цьому національна безпека досягатиметься завдяки високому рівню національної свідомості і патріотизму громадян України, фундамент яких – історична пам’ять основана на реальних подіях відтвореними за спогадами реальних учасників, очевидців й історичними джерелами. Тоді перспективи суспільного розвитку вимальовуватимуться на ґрунті простеження причинно-наслідкових зв’язків аналітиками, а не фантазій політтехнологів.