Судячи з повідомлень, які розміщенні на офіційних сайтах так званих ДНР і ЛНР у їх системі соціального забезпечення спостерігається певний колапс, оскільки банківської системи жодне із цих незаконних утворень не має. Якщо керівництво ДНР спромоглося створити свій республіканський банк і наче б то здійснює виплати соціальної допомоги соціально незахищеним верствам населення, то ЛНР спромоглася лише на обіцянки створення фінансових кас, а також виплат зарплат і пенсій до нового року. При цьому ДНР досить активно збирає податки з підприємців тимчасово контрольованих нею територій. Слід зауважити, що консультаційний центр податкової служби для підприємців прийматиме відвідувачів лише по середах з 10:00 до 14:00.
Керівництво ЛНР проголошує прагнення залишитися у фінансовому просторі обігу гривні і з цією метою вводить безготівковий розрахунок, що знаходить певну підтримку серед населення самопроголошеної республіки, проте не вирішує потреби в грошах. Регіон із у минулому розвиненою важкою промисловістю без достатньо розвиненого агропромислового комплексу й легкої та фармацевтичної промисловості не здатний самостійно задовольнити мінімальні потреби свого населення у товарах першої необхідності. Навіть налагодження найтіснішої економічної співпраці між так званими ДНР і ЛНР не забезпечує необхідних умов для самостійного господарського розвитку територій, які вони контролюють.
Гуманітарна криза на контрольованих проросійськими бойовиками територіях України є постійною. Видимих перспектив налагодження функціонування підприємств основних галузей економіки не спостерігається. Найбільшим економічним досягненням сепаратистів виявилося відновлення роботи деяких медичних закладів і частини підприємств вугільної промисловості. Керівники проросійських сепаратистів не говорять навіть про плани створення підприємств, якоїсь окрім вугільної, металургійної чи машинобудівної промисловості. Тим самим вони визнають свою жорстку економічну потребу перебувати у складі України, яка зі свого боку потребує продукції, що виробляється на Донбасі. Припускати, що вугілля видобуте у шахтах Донеччини чи Луганщини знайде ринок збуту поза межами України реальних підстав також немає.
При цьому сепаратисти називають економічну політику Києва блокадою. Вони звинувачують українську владу у тому, що самопроголошені республіки не можуть запустити функціонування власної банківської системи, яка, за словами голови ДНР О. Захарченко, станом на 17 грудня 2014 р. була готова до функціонування на 99,9%. Керівники терористів переконують населення тимчасово контрольованих ними територій у тому, що нелегальний статус так званих ДНР і ЛНР є головною перешкодою на шляху функціонування їх банківської системи, а від так і системи соціального забезпечення. Якби офіційний Київ визнав «ДНР» і «ЛНР» автономними республіками у складі України, то одразу всі проблеми було би вирішено.
Важливу складову, якщо не левову частку, у забезпеченні населення територій тимчасово контрольованих так званими ДНР і ЛНР предметами першої необхідності становить гуманітарна допомога, яка надходить з Російської Федерації і від благодійних, зокрема релігійних організацій. При цьому світова спільнота відверто негативно оцінює російські гуманітарні конвої, характеризуючи їх як чинник дестабілізації ситуації на сході України і порушення суверенітету нашої держави, і навіть тлумачить їх як порушення фундаментальних принципів гуманітарного права. Як свідчать факти головною метою надаваної РФ гуманітарної допомоги є постачання сепаратистам зброї, боєприпасів, палива та запасних частин для військової техніки.
Не слід також випускати з поля зору діяльність у царині надання гуманітарної допомоги населенню східних теренів України благодійного фонду Р. Ахметова. Щоправда ця допомога не користується популярністю серед українських військових і волонтерів. Вони переконані у тому, що левова частка вантажу відправлених цим благодійним фондом гуманітарних конвоїв, навіть якщо і не військового призначення, то все одно спрямована саме бойовикам, а не місцевому населенню. Отже вона не забезпечує потреби у наданні цільової гуманітарної допомоги саме мирному населенню тимчасово контрольованих незаконними проросійськими збройними формуваннями територій.
На загальному тлі подій і коментарів складається враження, що донецькі сепаратисти дещо краще організовані і підготовлені до виконання поставлених перед ними Кремлем завдань ніж луганські. Про це свідчить, наприклад, той факт, що у ДНР 2 вересня 2014 р. установлені розміри соціальних виплат: пенсія за віком становить 1800 грн., пенсія за інвалідністю І групи 1800 грн., ІІ групи – 1620 грн., ІІІ групи – 900 грн.; пенсія при втраті годувальника на одну не працюючу особу – 900 грн., на двох і більше непрацюючих членів сім’ї – 1800 грн., соціальна пенсія дітям-інвалідам – 1200 грн. Слід зауважити, що виплати мали розпочатися з 25 вересня 2014 р. і повинні були здійснюватися цивільними, або військовими адміністраціями населених пунктів повністю контрольованих бойовиками ДНР. Цей відвертий соціальний популізм явно спрямований на демонстрацію великої турботи сепаратистів про місцеве населення і протиставлення ставленню до жителів Донбасу з боку Києва.
Проте влада самопроголошеної ДНР не спромоглася організувати повноцінне функціонування системи соціального забезпечення населення. Вона намагається компенсувати це за рахунок створення відносно розгалуженої мережі подібних до банківських установ для здійснення соціальних виплат населенню, демонструючи бурхливу діяльність у вирішенні проблеми. У м. Донецьку розташовано 11 відділень цієї умовно фінансової установи, які можна знайти за адресами: вул. Артема 63, вул. Постишева 60, вул. Ілліча 16, пр. Ілліча 36, вул. Університетська 107, пр. Ленінський 18, вул. Жовтня 20, вул. Полоцька 9, пр. Перемоги 20, вул. Роздольна, вул. Куйбишева 196. Інформації про створення мережі зазначеної протобанківської установи в інших населених пунктах тимчасово контрольованих так званою ДНР наразі немає.
Наступним кроком у розвиткові фінансової системи так званої ДНР можна вважати створення власних зарплатних банківських пластикових карток. За словами голова «ДНР» О. Захарченка цей проект мав би бути запущений у дію вже на початку січня 2015 р., а до кінця лютого 2015 р. цими картками мали б бути забезпечені усі бажаючі. Поруч із чим згідно з заявами першого заступника міністра праці і соціальної політики самопроголошеної Донецької республіки С. Третьякова уже на весні пенсійна система «ДНР» запрацює досить стабільно і навіть не гірше ніж українська, оскільки дорожна карта на її впровадження розписана до кінця лютого 2015 р. Пенсійна система донецьких сепаратистів, за їх словами, розроблялася з урахуванням досвіду Росії, Білорусії, Казахстану, а також країн Прибалтики.
При цьому 3 лютого 2015 р. голова так званої ДНР О. Захарченко майже прямим текстом заявляє про дефіцит готівкової гривні у сепаратистів і висунув вимогу про зняття економічної блокади Києвом. Окрім того ще 31 січня 2015 р. голова самопроголошеної ЛНР І. Плотницький наполягав на своїй попередній вимозі до офіційного Києва взяти ДНР і ЛНР на своє утримання, виставляючи це головною умовою проведення мирних переговорів з питань припинення вогню, зони розмежування та решти проміжних питань. Фактично розписавшись у своїй недієздатності терористи проголошують себе переможцями і висувають Україні репараційні вимоги, що переконливо засвідчує ефективність економічного тиску на супротивника.
Демонстрацією бодай якоїсь подоби соціального забезпечення населення так званої ДНР можна вважати функціонування гуманітарної аптеки, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул.. Університетська, 26. Відвідувачі аптеки (представники соціально незахищених верств населення) можуть отримати необхідні медикаменти безоплатно, пред’явивши рецепт виданий лікарем. Щоправда асортимент медичних препаратів невеликий, проте керівництво республіки запевняє, що подаватиме запити до РФ та благодійних організацій для включення необхідних медикаментів до наступних гуманітарних конвоїв. Слід звернути увагу, на те, що до аптеки в середньому звертається 150 – 200 людей на день, а отримують необхідне 50 – 60 осіб, тобто 33% відвідувачів.
Одним із заходів системи соціального забезпечення можна вважати організацію святкування Нового року. Проросійські сепаратисти на сході України з великим нетерпінням очікували на гуманітарний конвой з РФ у рамках проекту «Ялинка у Новоросію», який складався з 12 фургонів і мав вирушити 18 грудня 2014 р. Спостерігачі ОБСЄ повідомляють, що 19 і 21 грудня 2014 р. прибули 10-й та 11 –й російські «гуманітарні конвої». За повідомленням МЗС РФ колона, яка везла «гуманітарку» у Донецьк 21 грудня провернулася у Ростовську область. Жителі Луганська зняли на відео колону російського гуманітарного конвою, яка проїхала вулицями міста. За документацією у вантажівках одного з конвоїв, який складався із 6-и автомобілів везли іграшки та солодощі, тобто подарунки. Інший складався з 71-го автомобіля, з яких 16 бензовозів, два автомобілі супроводу, одна карета швидкої допомоги, один логістичний і один командно-контрольний автомобіль.
На територію України 8 лютого 2015 р. заїхав уже 13-й російський так званий гуманітарний конвой, який складається з більше як 170-ти вантажівок, вміст яких українським прикордонникам не відомий, що наштовхує на роздуми з приводу перспектив подальших україно-російських відносин. Сепаратисти повідомляють про те, що їх прикордонна служба займалася оформленням документації, пов’язаної з переходом україно-російського кордону зазначеним конвоєм, демонструючи у такий спосіб свою позицію претендування на те, щоби виконувати функції державної влади на контрольованих так званими ДНР і ЛНР територіями незалежно від офіційного Києва.