Багато думок аналітиків сходяться на тому, що в Україні зруйновані соціальні ліфти. Я спробую з цим не погодитися, оскільки зруйновано було радянські соціальні ліфти трудової повинності і не збудовано соціальних ліфтів вільного підприємництва, фахової самореалізації, наукової діяльності і творчості. Для налагодження, або побудови сучасних соціальних ліфтів необхідно забезпечити умови якісного інформування людей про принципи функціонування соціальної системи і фінансової грамотності, руйнуючи ілюзію можливості швидких і легких заробітків. З раннього дитинства необхідно прививати християнську цінність праці у вимірі вироблення чогось корисного, або надання певних послуг. Героєм повинен стати не бандит з сумнівною мораллю, а трудівник, який забезпечує свої матеріальні і духовні потреби і своєї родини і при необхідності здатен захистити себе, свою родину і своїх близьких, оскільки веде здоровий спосіб життя як у фізичному так і у духовному плані. Господарською метою має стати забезпечення добробуту, а не розкоші.

Визнання повинно діставатися лише тим, хто зробив дійсно суспільно-корисну справу, а багатство – добробут має бути наслідком праці, здорового глузду і ощадливості, а не корупційної діяльності. Соціальні ліфти спрацюють лише за умови встановлення християнської суспільної моралі в Україні, а без цього всі реформи позбавлені будь-якого сенсу, оскільки відсутня форма, яку відновлюють реформатори. У соціальному плані просто необхідно піднімати престижність виробничих професій і створити систему професійної орієнтації і навіть професійної підготовки протягом навчання у середній школі. Можливо навіть з підбором пропозицій відповідних вакансій. Завдяки цьому можна зменшити прагнення людей до здобуття вищої освіти, подолати безробіття і закласти фундамент під соціальні ліфти такі необхідні сучасному українському суспільству.

Варто знищити підстави для гонитви за вищою освітою, людей які потім працюють у супермаркетах вантажниками, мерчендайзерами, водіями, продавцями, касирами, або працівниками аналогічних професій закладів харчування, або різноробочими на будівництві чи ринках. Цим можна займатися після закінчення середньої школи, не витрачаючи п’ять років на здобуття вищої освіти. Це можливо за умови усвідомлення, що ці спеціальності не менш престижні ніж, наприклад, інженер, або програміст, або менеджер і маркетолог. Не останню роль у цій ситуації відіграє оплата праці, якщо людина буде точно знати, що працюючи вантажником чи водієм зможе забезпечити свої матеріальні потреби, в перспективі своєї родини не набагато гірше ніж юрист, економіст, або торговий представник. Мова не йде про совкову зрівнялівку, а йдеться про фінансову грамотність, яка дозволяє заощаджувати, робити кар’єру, віднаходити додаткові джерела доходів, а найголовніше навчає бути задоволеним наявним, прагнучи до покращення стану речей.

Нам необхідні дві складові міцного фундаменту нових соціальних ліфтів українського зразка: фінансова грамотність і професійна орієнтація випускників середніх шкіл. Ці елементи соціальної складової системи української освіти стануть основою для розвитку дрібного підприємництва і середнього бізнесу на базі фахової діяльності громадян України. Професійна орієнтація може здійснюватися як на уроках трудового навчання, інформатики, так і у процесі викладання загальноосвітніх дисциплін. Важливу роль у професійному орієнтуванні учнів відіграє розвиток учбово-виробничих комбінатів і налагодження їх співпраці з професійними ліцеями, які могли б завершувати фахову підготовку школярів розпочату в учбово-виробничих комбінатах.

Фінансову грамотність варто виховувати як на спеціальних заняттях так і частково на уроках математики, інформатики і трудового навчання. Вивчення цього предмету необхідно здійснювати, починаючи з складання власного бюджету, родинного кошторису, виходячи з обраного людиною фаху, поступово розширюючи перелік факторів впливу на життя людини. З іншого боку варто навчати учнів складати різної складності бізнес плани, демонструючи можливості заснування власного підприємництва поєднуючи її із робою за наймом, або повністю замінивши. Поруч із цим розглядати варіанти розширення підприємництва і створення нових робочих місць. Поруч із цим розглядати варіанти створення заощаджень і пасивних доходів, а також можливості створення кількох видів підприємництва. У той самий час учень отримує змогу спланувати власну кар’єру найманого працівника і визначитися з необхідною для цього освітою, проводячи підготовку для її здобуття і застосування на практиці.

Завдяки втіленню у життя наведених заходів може бути відроджено систему професійної освіти в Україні, закладено підґрунтя для перетворення системи вищої освіти України на спосіб фахового формування особистості і перебудови соціальної системи нашої держави з пост радянської на сучасну європейську. Професійно орієнтована і фінансово грамотна людина готова до самостійної організації власної життєдіяльності. До речі певний ярмарок вакансій можна буде проводити і для випускників середніх шкіл, а не лише вищих навчальних закладів, особливо за умови поінформованості роботодавців про рівень професійної орієнтації і підготовки майбутніх працівників складів, супермаркетів, будівництва, закладів швидкого харчування, тощо.