Те, що змістовно ми стверджуємо, що це війна за незалежність України напевне це зрозуміло всім, але далеко не всі розуміють суть цього поняття, а ще важливіше, що для значної частини українців навіть зараз дуже важко усвідомити, що Росія це ворог України. Саме з цієї причини нам просто необхідно пояснити нашому суспільству цей факт, щоб кожен зосередився на зосередженні на перемозі. Для цього треба зрозуміти, що спочатку треба перемогти цього ворога в середині в собі. В першу чергу треба виявити і зрозуміти цього ворога, а далі зрозуміти себе, наступний крок – порівняння. По суті українці дуже схожі на росіян особливо у негативних сторонах характеру. Саме з цієї причини треба побачити глибинну причину цієї подібності і усунути її.
Наголошення на необхідності змін у середині нас, а найголовніше змісту необхідних змін має займати левову частку аналітичного сегменту інформаційного простору. Я чудово розумію, що головна мета всіх ток-шоу – розважати публіку, а тому зрозуміло, що ці шоу є майданчиками для піару певних політиків, а не вирішення проблем держави. В принципі у цьому немає нічого катастрофічного, проте глядач повинен знати цю інформацію. Врахувавши зазначену особливість, змінювати їх принципово сенсу немає можна хіба що попросити їх організаторів розширити коло запрошуваних осіб, наприклад, хоч інколи запрошувати Олександра Турчинова, частіше запрошувати представників ВО «Свобода», хоч час від часу змінювати експертів.
Досить корисною для формування нової політичної культури України є практика телевізійних круглих столів, підчас яких у формі дискусії розкривається позиція різних політичних сил на ситуацію в Україні. Щоправда суспільство потребує якісно нового підходу до аналізу ситуації більш фахового, більш зваженого, більш реалістичного і значно менш політизованого. Саме тому варто створювати нові шоу, учасниками яких будуть громадські діячі, науковці, релігійні діячі представники самих різних конфесій, але не політики. Ці телепрограми дадуть змогу побачити не лише проблеми, а їх причини, наслідки, а також реальні шляхи подолання.
Консолідуючу функцію телепередач такого зразка переоцінити важко, бо вони створюють основу для відкритої суспільної дискусії, демонструючи хто дійсно патріот України, а хто просто прикидається заради якихось мізерних цілей, а у релігійному аспекті хто дійсно віруючий, а хто сектант. Приклад з християнством очевидно демонструє сектантство, тобто відокремлення від загальноприйнятого віровчення записаного в Біблії. Фактично люди, які відходять від учення Біблії опиняються в позиції сектантства, здійснюючи розділення християнської спільноти, а повна довіра Священному Писанню відіграє роль консолідуючого фактору для християн не залежно від конфесійної приналежності.
Об’єднання українського суспільства на християнській основі напевне відіграє роль основи для необхідних суспільству перетворень, оскільки переконає українців у тому, що християнство це найкращий із можливих способів організації особистого і суспільного життя. Релігійні організації і їх діячі, які відмовляться від проходження тесту на відповідність ученню Ісуса Христа (Біблії), стверджують своє сектантство. Аналогічно це стосується інших сфер суспільного життя, які можуть вирівнятися саме на цій основі, бо з цього починається законослухняність громадян України незалежно від рангів, посад і приналежності до політичних чи інших організацій. Вільна рівноправна дискусія між різними релігійними конфесіями має стати фундаментом для вільної дискусії у суспільстві загалом, що дозволить повністю трансформувати систему суспільних відносин України за короткий час.
Окрім того ці шоу сприятимуть очищенню влади, бо демонструватимуть нові обличчя і поступово змінюватимуть уявлення про те, що політик це головна дійова особа і стверджуватимуть думку, що за політиками повинні стояти фахівці-практики з різних питань, а самі політики повинні лише транслювати концепції у суспільство. Наступним кроком має стати практика реалізації прагнень виборців, а не амбіцій можновладців, що буде відбуватися у процесі розбудови самостійної держави Україна. До речі найпростіший шлях до ефективної моделі розвитку України це законодавче закріплення ефективної громадської активності у вирішенні найнагальніших проблем поруч із змінами, які є відповідями на виклики часу, а не реалізації теорій чи запозичення чужого досвіду.
Введення зараз воєнного стану лише погіршить ситуацію через те, що забере у нас ту свободу, яку ми тільки-но хапнули і не встигли навіть трошки подихати, а перемогу все-одно не наблизить. Дійсно деякі пункти цього стану варто застосувати, проте найголовніше остаточно пе6ревести війну у інформаційну сферу, а для цього нам необхідно стабілізувати фронт, нав’язавши РФ позиційну війну, і консолідувати суспільство на боротьбу за краще життя в Україні і її повну незалежність. Саме ці речі призведуть до нашої остаточної перемоги, бо за цих умов кожен російський вантаж «200» це внесок у розвал РФ, а загибель українського вояка трагедія, яка ще більше консолідує наш народ у прагненні перемогти.